За оцінками ІАЦ «Андромеда», Пекін намагається посилити свою роль у можливому переговорному процесі та створити умови для припинення вогню або замороження війни. Україна ж прагне використати вплив Китаю на росію для просування мирного процесу, хоча про конкретні домовленості щодо перемир’я наразі не йдеться.
Паралельно ЄС посилює тиск на Пекін з іншого напрямку, торговельного. Мерц і Макрон синхронізують позиції як ніколи раніше, готують спільну дорожню карту до вересня. Йдеться про заниження курсу юаня (за оцінкою Мерца, приблизно на 25%), дефіцит у торгівлі з КНР, який б’є по європейській промисловості, і пакет захисних інструментів: прискорені розслідування демпінгу, механізм екстреного захисту ринку ЄС, підтримку власного виробництва.
Це створює для Пекіна незручну розвилку. Одночасно намагатися грати миротворця у війні проти України і жорсткого торговельного опонента Європи складно, ці ролі підривають одна одну. Якщо КНР хоче виглядати відповідальним гравцем у мирному процесі, торговельна конфронтація з Берліном і Парижем працює проти цього образу. Найближчі місяці, візит Сибіги і дедлайн дорожньої карти ЄС у вересні, покажуть, чи здатен Пекін утримати обидві партії одночасно.