Аналіз військових звітів і заяв європейських розвідок станом на 2026 рік свідчить про високий ризик агресії рф проти країн Балтії у період 2027-2030 років.
Аналітична група «Андромеда» оцінює загрозу у 2027 році як високу у площині гібридних загроз та провокацій (у тому числі з локальними військовими зіткненнями), але помірно низьку щодо повномасштабної війни між рф і НАТО.
Чому саме зараз рф може піти на конфронтацію?
Воєнна економіка рф працює на виснаження. На оборону виділяється 6-8% ВВП, що звужує «вікно можливостей» і підштовхує Кремль до сценарію ескалації ва-банк саме зараз, поки європейський ВПК не розгорнувся на повну потужність.
Саме тому ми бачимо зміщення термінів у прогнозах провідних розвідок. Розвідки Німеччини, Естонії та України перенесли прогноз готовності рф до конфлікту з НАТО з 2030 року на початок 2027 року.
За ранніми оцінками НАТО, росії знадобилося б від 3 до 5 років після фіксації фронту в Україні для повного відновлення наступального потенціалу на північному напрямку. Наразі ці строки скоротилися.
Формування наступального угруповання росії на балтійському напрямку може бути завершене до початку 2027 року. Йдеться про реорганізацію Ленінградського та Московського військових округів, яка передбачає розгортання угруповання чисельністю 50 000-70 000 військових уздовж кордонів із країнами Балтії та Фінляндією.
Серед прогнозів можна виділити два сценарії агресії на 2027 рік.
1. Гібридний удар. Імовірність понад 85%
• Придушення сигналів GPS над Балтійським морем.
• Пошкодження критичних підводних кабелів зв’язку та газопроводів.
• Кібератаки на державний сектор.
• Прикордонні провокації.
• Штучні міграційні кризи.
• Перенесення прикордонних знаків (наприклад, на річці Нарва) для перевірки реакції НАТО без активації статті 5.
2. Обмежений військовий прорив. Імовірність помірна, близько 65%
Суть операції полягає у блискавичному захопленні прикордонного району (наприклад, Нарви в Естонії або Даугавпілса в Латвії) силами тактичної групи з двох посилених батальйонів. Мета полягає у тому, щоб поставити НАТО перед фактом захоплення території.
Військові симуляції показують, що якщо Альянс не відповість жорстко протягом перших 10 днів, це може призвести до політичного розколу всередині блоку.
Водночас фактори стримування та паритет сил продовжують утримувати ситуацію від загострення.
Країни Балтії збільшують військові бюджети до рекордних 3-5% ВВП при нормативі НАТО у 2%.
Естонія, Латвія та Литва будують єдиний оборонний рубіж, який включатиме близько 600 бетонних бункерів на кордоні з рф.
До 2027 року в Литві має бути повністю розгорнута постійна німецька бригада чисельністю близько 5 000 військових із важкою технікою.
Балтійські армії активно переймають досвід ЗСУ, закуповуючи тисячі дронів-камікадзе та створюючи спільні оборонні підприємства з виробництва БПЛА, засобів РЕБ та 155-мм боєприпасів.
Разом із тим загострення з боку рф на Балтійському фланзі очікується навесні 2027 року з можливим переходом до морських і прикордонних провокацій восени того ж року.
Позиція США щодо можливого втручання у разі обмеженої агресії рф у Європі залишається одним із ключових факторів невизначеності, і Кремль це добре розуміє.
Саме тому у прогнозах часто звучить фраза: «Повномасштабна війна у 2027 році є малоймовірною». Йдеться про те, що навіть у разі вторгнення до країн Балтії конфлікт між росією та НАТО може залишитися обмеженим за масштабом.
Скутість сил рф в Україні не є критичною перешкодою для реалізації гібридної агресії та прикордонних провокацій. Це стосується і сценарію локального військового конфлікту.
Загнаний у кут кремлівський режим може стати найбільш небезпечним саме у період 2027 року.
Водночас активні дії європейських країн із переозброєння та реформування систем колективної безпеки здатні змінити ці терміни. Позиція США у цьому контексті залишається потенційним джекпотом як для Європи, так і для рф.
Наразі багато розвідувальних оцінок сходяться на тому, що Європа відстає від необхідних темпів переозброєння, а це може стати одним із чинників, які підштовхнуть Кремль до агресії.