Financial Times оприлюднила деталі непублічної угоди: Україна призупинила удари по танкерах біля терміналу КТК у Новоросійську. Але найцікавіше тут – дипломатична механіка цієї історії.
31 липня відбулася телефонна розмова між віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та Володимиром Зеленським.
США попросили Київ не атакувати цивільні танкери та інфраструктуру Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Чорному морі.
Україна не відмовила і створила спеціальні механізми перевірки. Якщо судно не під санкціями, не належить рф і не везе російську нафту, то його не чіпають.
Чому Джей Ді Венс, який в Овальному кабінеті повчав Зеленського, зараз звертається з проханням?
Через КТК іде казахстанська нафта, але левову частку видобутку контролюють американські гіганти Chevron та ExxonMobil. Липневі удари українських БПЛА зрізали експорт через КТК на 20%, а світовий ринок нафти знову занервував. Київ погодився на прохання США, розраховуючи на сили ППО та ракети до Patriot.

Головна іронія ситуації – це дипломатія по-казахськи.
Показово, як у травні 2026 року Казахстан відмовляється виконувати рішення власного ж суду (МФЦА) про стягнення $1,4 млрд із «Газпрому» на користь українського «Нафтогазу». Мовляв, «це не наша справа, ми поза конфліктом».
У липні 2026 року, коли українські дрони притисли експорт казахстанської нафти через росію, Астана не йде на прямий діалог із Києвом, а біжить скаржитися у Вашингтон.
Казахстан роками намагається сидіти на двох стільцях, використовуючи російську логістику і ховаючись від санкційних рішень проти рф. Але коли постає питання власної вигоди, «нейтралітет» миттєво конвертується в американський тиск на Україну.