Сьогоднішня телефонна розмова путіна з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим стала показовим сигналом зміни балансу сил на Південному Кавказі. Дзвінок відбувся наступного дня після напружених переговорів путіна з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, що свідчить про критичність моменту для регіону.
За оцінками ІАЦ “Андромеда”, після підписання мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном за посередництва США кремль намагається повернути собі роль ключового гравця. Дзвінок Алієву став спробою показати, що москва все ще впливає на процеси, хоча дипломатичну ініціативу вже перехопив Вашингтон.
Показовим є й контраст між переговорами. Якщо з Пашиняном путін обговорював торговельні обмеження та фактично тиснув на Єреван, то розмова з Алієвим офіційно пройшла у «конструктивному ключі» з акцентом на розширенні двосторонньої співпраці.
Для Вірменії це означає подальше послаблення позицій. Контакт з Алієвим на тлі ослабленого Єревана можна розцінювати як мовчазну згоду москви на подальший тиск Азербайджану щодо транспортних коридорів і делімітації кордонів.
Фактично кремль уже не здатний виконувати роль гаранта безпеки Вірменії. Замість цього росія намагається домовитися з Баку, зберігши хоча б економічний і політичний вплив у регіоні ціною втрати колишніх геополітичних позицій.
Цей дзвінок демонструє, що росія дедалі більше переходить від ролі арбітра на Кавказі до ролі пасивного учасника, який змушений адаптуватися до нової регіональної реальності.
путін терміново телефонує Алієву: кремль намагається врятувати залишки впливу на Кавказі