Жоден із 16 супутників «Рассвєт», запущених 19 липня, станом на 31 серпня так і не вийшов на робочу орбіту. Більшість апаратів залишається на висоті 300–400 км, частина вже втрачає висоту, а щонайменше два супутники рухаються до входу в атмосферу.

росія, попри прискорення створення цієї системи після втрати доступу своїх військ до Starlink, стикається одразу з трьома проблемами: низькою якістю та надійністю супутників, браком ракет-носіїв і вразливістю виробничих та стартових майданчиків для українських ударів. Для цілодобового покриття України, за різними оцінками, потрібно щонайменше 200–300 справних апаратів. За нинішніх темпів запусків і частки відмов ця мета найближчим часом виглядає недосяжною.

Виникає логічне питання: чи не закриє цю прогалину Китай? На перший погляд, можливості для цього є. Держкомпанія China SatNet розгортає військово орієнтовану мегаконстеляцію Guowang із планом до 13 тисяч апаратів, частина яких, за китайськими джерелами, матиме лазерні термінали зв’язку, радари й оптичні сенсори. Паралельно приватна компанія Qianfan будує комерційну мережу на 15 тисяч супутників, із яких 238 уже перебувають на орбіті.

Але масштаб не означає готовність ділитися.

Обидві мережі Пекін розгортає насамперед під власні цілі: закріпити орбітальні слоти й частоти раніше за західних конкурентів та отримати незалежний від Starlink канал зв’язку для власної армії й партнерів по «Поясу і шляху». Qianfan уже пережила проблеми з розгортанням через відмови двигунів і гіроскопів на частині апаратів та лише навесні відновила темп запусків. Вільної «зайвої» ємності там немає. Пряма передача супутникового ресурсу росії, тим більше інтеграція китайських терміналів у бойові системи рф, означала б неприховане військове співробітництво, за яке Пекін ризикує отримати вторинні санкції.

Те, що реально відбувається між Пекіном і москвою у космічній та суміжних сферах, виглядає інакше. За розслідуваннями The Insider та інших джерел, йдеться про спільні напрацювання систем перехоплення супутників Starlink, обмін даними про бойове застосування дронів і баражувальних боєприпасів в обмін на китайські розробки у сфері ШІ та ППО, а також постачання мікросхем і електроніки. Це підтримка технологіями й компонентами, а не готова заміна орбітального угруповання.

Водночас питання потенційної допомоги Китаю може обговорюватися вже зараз: у Бішкеку триває зустріч путіна та Сі Цзіньпіна. Офіційно Кремль заявив, що сторони обговорили «весь обсяг торговельно-економічної та двосторонньої взаємодії, яку не можна обговорювати публічно зі зрозумілих причин». Експерти та розвіддані регулярно пов’язують цю закриту співпрацю з високими технологіями, зокрема супутниковою розвідкою, а також використанням китайських технологій і компонентів для модернізації російських БПЛА. Тому не можна виключати, що питання супутникового зв’язку та перспектив «Рассвєта» також є серед тем закритих переговорів.