У липні 2026 року через ЗМІ (The New York Times та Yomiuri Shimbun) була легалізована інформація про шпигунську мережу рф, яка полювала на японські технологічні секрети.
Керівником резидентури був 49-річний Максим Володимирович Фильченков, кадровий офіцер ГРУ ГШ рф. Після публічного розголосу була проведена операція з його евакуації до Москви разом із дружиною Ольгою через Шанхай.
Приналежність Фильченкова до керівництва резидентурою викрили не лише завдяки активним оперативно-розшуковим і контррозвідувальним заходам, а й через банальне OSINT-дослідження.
Головотяпство під час підготовки легенд у російських розвідників у крові. Фильченков офіційно зареєстрований за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 4 (Москва). Це гуртожиток Воєнно-дипломатичної академії ГРУ. До речі, там зареєстровано багато осіб, які працюють під прикриттям у різних цивільних структурах. Саме там також був прописаний Анатолій Чепіга, відомий участю в отруєнні Скрипалів.
Його автомобіль регулярно фіксували на парковці штаб-квартири ГРУ на Хорошовському шосе. У списках співробітників авіакомпанії «Аерофлот» він фігурує щонайменше з 2015 року. У лютому 2024 року прибув до Токіо як заступник керівника місцевого представництва авіакомпанії.
Має стосунок до 20-го управління ГРУ рф. Брав активну участь у плануванні операцій управління у сфері промислового шпигунства. Спеціалізація – викрадення та контрабанда технологій для російського ВПК.
До складу резидентури в Токіо входили 15 встановлених співробітників 20-го управління ГРУ під дипломатичним і комерційним прикриттям.
Японія стала для них ключовим азійським хабом після масового вислання російських шпигунів з Європи.
Основна база російської розвідки розміщувалася в офісі «Аерофлоту» у токійському хмарочосі Toranomon Kotohira Tower. ГРУ активно залучало японські транспортні компанії, зокрема Proco Air, яка співпрацювала з «Аерофлотом», для проведення спеціальних операцій.
Через мережу підставних осіб закуповувалися напівпровідники, мікросхеми, оптика та високотехнологічні верстати брендів Panasonic, Toshiba, NEC.
За підробленими документами вантажі оформлювалися як цивільні товари (косметика, медичне обладнання) і вивозилися до рф через треті країни – Китай, В’єтнам та Шрі-Ланку.
Офіційний Київ надав Токіо докази того, що до 90% іноземних мікрокомпонентів у збитих російських ракетах і БпЛА мають японське походження.
«Аерофлот» як структура прикриття діяльності російської розвідки в Японії – це системна практика, успадкована рф від КДБ СРСР. Посади менеджерів дозволяють офіцерам ГРУ легально перебувати в країні призначення, не привертаючи зайвої уваги контррозвідки, мати прямий доступ до аеропортових карго-терміналів і митних складів для маскування контрабанди. Така структура може продовжувати роботу представництв і отримувати фінансування з Кремля навіть тоді, коли прямі цивільні рейси «Аерофлоту» до Японії повністю припинені через міжнародні санкції.
Гучний скандал із втечею Фильченкова змусив уряд Японії офіційно визнати слабкість чинного законодавства та ініціювати реформу зі створення повноцінної служби контррозвідки.