У столиці Азербайджану відбувся непублічний раунд консультацій, який уже встиг викликати гучний резонанс у міжнародній політиці. ІАЦ «Андромеда» проаналізував для вас цей трек. Попри намагання офіційного Берліна дистанціюватися від події, склад учасників та логіка обговорюваних питань свідчать про спробу запуску паралельних, фактично сепаратних дипломатичних каналів для обговорення війни росії проти України. Факт проведення зустрічі офіційно підтвердив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
Зустріч не була випадковим зібранням приватних осіб. Склад делегацій чітко вказує на залучення фігур, які історично пов’язані з політикою економічного зближення Німеччини та рф. З німецької сторони — колишній керівник апарату Ангели Меркель Рональд Пофалла та експрем’єр Бранденбурга Маттіас Платцек, відомий своєю багаторічною роботою в «Німецько-російському форумі». З російської сторони — голова Ради з прав людини при президенті рф Валерій Фадєєв та голова ради директорів «Газпрому» Віктор Зубков.
Аналіз наявної інформації та контексту зустрічі дозволяє виділити три ключові блоки питань, які сторони намагалися погодити в обхід офіційних міждержавних форматів.
Енергетичний та інфраструктурний «пакт».
Головним практичним питанням стало обговорення так званого зимового мораторію. Учасники шукали компроміс щодо створення зон деескалації навколо об’єктів портової та енергетичної інфраструктури. Фактично російська сторона намагалася виторгувати гарантії або поступки в обмін на тимчасове припинення ударів по українській критичній інфраструктурі під час опалювального сезону.
Санкційний зондаж та розморожування активів.
Німецькі експредставники, за даними наших джерел, взяли на себе зобов’язання «прозондувати ґрунт» у європейських столицях щодо можливості точкового пом’якшення санкцій. Мова йшла про часткове зняття обмежень з окремих секторів російського енергетичного комплексу та розморожування частини комерційних активів рф, які планували спрямувати на спільні логістичні проєкти.
Тестування компромісів в обхід України.
Сама логіка цих переговорів повністю підпадає під визначення сепаратних контактів. Представники країни-агресора та колишні впливові політики провідної країни ЄС намагалися виробити контури майбутніх угод без участі самої України та без погодження з чинним керівництвом більшості європейських держав.
Чому це не просто «приватний візит»?
Хоча МЗС Німеччини поспішило заявити, що учасники не представляють чинний уряд і діють як приватні особи, західні аналітики розглядають бакинський раунд (разом з аналогічними сигналами з Абу-Дабі) як класичний інструмент «другої лінії дипломатії» (backchannel diplomacy).
Кремль традиційно використовує колишніх європейських чиновників, які зберегли зв’язки в політичних елітах, для розмивання єдності Заходу. Мета таких сепаратних розмов — посіяти сумніви серед союзників України, продемонструвати готовність до «торгівлі інтересами» та підготувати підґрунтя для реальних переговорів на вигідних для росії умовах, ігноруючи принципи міжнародного права.