Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ), відомий як «Середній коридор», отримав новий імпульс: Грузія та Узбекистан заявили про намір активніше брати участь у його розвитку. Йдеться про альтернативний шлях між Азією та Європою довжиною понад 4250 км, що проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, повністю оминаючи територію росії.

Інтерес обох країн має чітку економічну логіку. Грузія за останній рік уклала стратегічне партнерство з Казахстаном та Узбекистаном у сфері торгівлі й логістики. Натомість Узбекистан отримує через оновлену інфраструктуру грузинських портів Поті та Батумі вихід до ЄС – свого третього за величиною торговельного партнера, тоді як Грузія через Узбекистан та інші країни Транскаспію виходить на ринки Східної та Північної Азії. Додатково формуються нові логістичні ланцюги: «Китай – Киргизстан – Узбекистан – Туркменістан – Азербайджан – Грузія – Туреччина – ЄС» та «Індія – Пакистан – Афганістан – Узбекистан – Казахстан – Азербайджан – Грузія – ЄС», що об’єднують залізницю «Китай – Киргизстан – Узбекистан» та Трансафганський залізничний коридор.

Динаміка вантажопотоку підтверджує зростання значення маршруту, хоча й нерівномірне: 2,76 млн т у 2023 році, 4,48 млн т у 2024-му, невелике зниження до 4,12 млн т у 2025-му, і вже 173 поїзди по 55 контейнерів за перший квартал 2026 року. За прогнозом Світового банку, до 2030 року обсяг вантажів може сягнути 11 млн т, з яких 4,4 млн т становитиме транзит, включно з 1,3 млн т узбецьких вантажів до Європи. Ці цифри підкріплені реальними інвестиціями: компанія «Казахстанські залізниці» (KTZ) вкладає близько 10 млрд дол. у модернізацію інфраструктури до 2030 року, у 2026-му планує побудувати ~900 км нових колій (зокрема ділянку Аягоз – Бахти для третього залізничного переходу з Китаєм), придбати шість нових суден для сполучення Актау – Курик – Баку та провести IPO з можливим лістингом у Лондоні, Гонконзі та Казахстані. Мета – підняти пропускну здатність маршруту з 55 до 100 млн т на рік.

Важливо, що «Середній коридор» – не єдиний проєкт такого типу. Паралельно розвивається Зангезурський коридор (угода TRIPP, або «Шлях Трампа»), підписана президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном 8 серпня 2025 року: він з’єднає основну територію Азербайджану з Нахічеванською автономною республікою через Вірменію, оминаючи і росію, і Іран, і одночасно посилює вплив Туреччини в регіоні (Іран заявляв про готовність цьому протидіяти). Окремо обговорюється потенційне чорноморське відгалуження «Середнього коридору» через українські порти, а українська дипломатія розглядає розвиток ТМТМ разом із коридором ГУАМ як спосіб диверсифікувати логістику між Європою та Азією в обхід росії та Ірану.

У сукупності ці процеси мають одну спільну рису: інфраструктурні та інвестиційні рішення в регіоні дедалі частіше приймаються без урахування позиції москви. Реалізація подібних масштабних ініціатив ще кілька років тому була б немислимою без її дозволу – сьогодні ж Грузія, Узбекистан, Казахстан, Азербайджан і Вірменія будують власні маршрути, орієнтовані на Європу та Азію, що поступово знижує транзитну роль росії в регіоні.