«Щит Ахіллеса»: Греція обирає Ізраїль у протистоянні з Туреччиною

23 липня Рада національної безпеки Греції (KYSEA) має розглянути один із найбільших оборонних контрактів країни за останні десятиліття. Афіни планують затвердити закупівлю ізраїльських систем протиповітряної та протиракетної оборони орієнтовною вартістю 3 млрд євро. Програма отримала символічну назву «Щит Ахіллеса» (Ασπίδα του Αχιλλέα) і покликана створити багаторівневу систему захисту країни від сучасних повітряних загроз.

Проєкт стане основою нової архітектури оборони Греції та має забезпечити захист критичної інфраструктури, військових баз і стратегічних об’єктів від літаків, крилатих і балістичних ракет, а також безпілотників.

Які системи отримає Греція

До пакета закупівель входять одразу кілька ізраїльських комплексів, кожен із яких відповідає за власний ешелон оборони.

Основу ближньої та середньої зони прикриватиме Rafael SPYDER All-in-One. За боротьбу з більш складними цілями, включаючи балістичні ракети, відповідатиме David’s Sling, а систему середньої та великої дальності доповнить Barak MX виробництва Israel Aerospace Industries (IAI).

Усі комплекси планують інтегрувати в єдину систему управління через новий грецький центр C4I (Command, Control, Communications, Computers and Intelligence). Його створення відбуватиметься за участю грецьких оборонних, програмних та інженерних компаній, що дозволить місцевій промисловості отримати важливу роль у розвитку національної системи ППО.

Додаткові закупівлі

Окрім багаторівневої ППО, на засіданні KYSEA очікується затвердження ще низки великих контрактів.

Серед них:

  • безпілотники вертикального зльоту V-BAT;
  • ізраїльські розвідувальні БпЛА Heron для ВПС;
  • британські мініпідводні човни VICTA для сил спеціальних операцій;
  • військово-транспортні літаки Embraer C-390 Millennium.

За інформацією ІАЦ «Андромеда»,, загальна вартість пакетів, винесених на затвердження, може перевищити 5 млрд євро. Якщо рішення буде ухвалене, офіційне підписання угод очікується вже на початку серпня в Афінах за участю представників ізраїльських оборонних відомств SIBAT та MAFAT.

Не перша спроба

Нинішнє голосування стане вже другою спробою затвердити програму.

У травні 2026 року Рада національної безпеки Греції вже розглядала «Щит Ахіллеса», однак тоді схвалила лише частину оборонних програм, відклавши рішення щодо ізраїльської системи ППО. Тому позитивне рішення 23 липня фактично означатиме завершення тривалого процесу погодження.

Частина масштабної модернізації армії

«Щит Ахіллеса» є лише одним із елементів масштабної програми переозброєння грецьких Збройних сил.

Концепцію системи представив прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс навесні 2025 року. Вона передбачає створення інтегрованої мережі захисту від повітряних та морських загроз у межах десятирічної програми модернізації до 2036-2037 років.

Початкову вартість проєкту оцінювали приблизно у 2,8 млрд євро, однак загальні витрати на переозброєння країни можуть досягти 25-28 млрд євро. До програми також входять закупівлі винищувачів F-35, нових кораблів, засобів протиракетної оборони та сучасних систем управління військами.

Міністр оборони Греції Нікос Дендіас назвав «Щит Ахіллеса» ключовим елементом нової системи стримування, яка має перевести грецькі Збройні сили на принципово новий рівень.

Чому Афіни роблять ставку на Ізраїль

Вибір ізраїльських технологій демонструє суттєве поглиблення військово-технічного партнерства між Грецією та Ізраїлем.

На тлі тривалого протистояння з Туреччиною в Егейському морі та Східному Середземномор’ї Афіни активно модернізують свої збройні сили, збільшують оборонні витрати та інтегрують сучасні системи протиповітряної оборони. Паралельно країна зміцнює військову присутність на островах, розширює співпрацю зі США та державами ЄС і дедалі активніше залучає ізраїльські оборонні технології.

Якщо рішення KYSEA буде схвалене, «Щит Ахіллеса» стане одним із найбільших оборонних проєктів Греції за останні десятиліття та суттєво змінить баланс можливостей грецької системи протиповітряної оборони.

«Щит Ахіллеса»: Греція обирає Ізраїль у протистоянні з Туреччиною
Догори