Основні події
Україна переживає критичний момент у війні з Росією, коли воєнні виклики поєднуються з гострою енергетичною кризою. За минулу добу відбулося 102 бойових зіткнення, противник завдав чотирьох ракетних та 41 авіаційного удару, застосував 38 ракет, скинув 85 керованих авіабомб, здійснив 3369 ударів дронами-камікадзе та 2503 обстріли позицій українських військ і населених пунктів.
Найбільш напруженими залишаються Покровський напрямок, де окупанти 31 раз намагалися просунутися на позиції українських підрозділів, та Північно-Слобожанський і Курський напрямки, де ворог здійснив 65 обстрілів. За попередніми даними, на Покровському напрямку знешкоджено 115 окупантів, з яких 82 безповоротно, знищено численну техніку та озброєння противника.
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив нову стратегічну ціль України у війні — завдання Росії до 50 тисяч втрат на місяць, щоб зробити війну для неї непосильною й примусити до миру силою. Це супроводжуватиметься докорінною реформою менеджменту в Міноборони та переходом до системи управління за вимірюваними результатами.
Паралельно з воєнними діями країна зіткнулася з найгострішою енергетичною кризою. Президент Володимир Зеленський виставив ультиматум уряду та керівникам енергетичних компаній, вимагаючи розробки нелінійних рішень для стабілізації ситуації в Києві, де понад мільйон споживачів та 4 тисячі будинків залишаються без світла й тепла. Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що внаслідок російських атак з жовтня 2025 року Україна втратила 8,5 гігават енергопотужностей, що призвело до рекордного імпорту електрики та потреби в 1 мільярд доларів для термінового відновлення інфраструктури.
На міжнародній арені Європейський парламент на пленарному засіданні у Страсбурзі проголосував за застосування термінової процедури щодо трьох законопроєктів, які дозволять ЄС надати Україні позику у розмірі 90 мільярдів євро протягом 2026 та 2027 років. У Києві відбулась демонстрація найновішої версії українського дрона-перехоплювача Octopus британській делегації на чолі із заступником прем’єр-міністра Великої Британії Девідом Ламмі.
Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ передасть Києву дві когенераційні установки для полегшення енергокризи. Найближчими днями в Україну прибудуть чергові вантажі від Азербайджану, Словаччини та Чехії з генераторами, трансформаторами та іншою гуманітарною допомогою. Ірландія надасть 25 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України.
У внутрішньополітичній сфері уряд вперше виділив 1 мільярд гривень із державного бюджету на будівництво щонайменше 20 дитячих садків із сучасними укриттями для забезпечення безпеки дошкільної освіти в регіонах.
На глобальній арені президент Франції Емманюель Макрон на Світовому економічному форумі в Давосі звинувачив США у спробах послабити Європу через тарифний тиск у питанні Гренландії та закликав ЄС дати колективну відсіч. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні запевнив, що його країна твердо стоїть на боці Гренландії та Данії.
Висновок
Україна опинилася в ситуації подвійної кризи, де військове протистояння з Росією поєднується з критичним станом енергетичної інфраструктури. Втрата 8,5 гігават потужностей перетворює енергетичну безпеку на питання національного виживання, особливо в умовах аномальних морозів. Ультиматум президента керівникам енергетичних компаній свідчить про визнання владою критичності ситуації та необхідності кардинальних, нестандартних рішень.
На військовому фронті нова стратегія завдання росії 50 тисяч втрат на місяць демонструє перехід від оборонної до виснажувальної тактики. Це амбітна мета, яка вимагає не лише збільшення вогневої потужності, але й докорінної реформи військового менеджменту. Успішність цієї стратегії залежатиме від здатності конвертувати західну технологічну підтримку в реальну перевагу на полі бою.
Міжнародна підтримка залишається ключовим фактором стійкості України. Рішення Європарламенту щодо 90-мільярдної позики та постійні постачання енергетичного обладнання від партнерів демонструють готовність Заходу підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. Демонстрація українського дрона-перехоплювача Octopus британській делегації вказує на розвиток власних технологічних рішень для закриття неба над Україною.
Однак зростаюча напруженість між США та Європою через питання Гренландії та торговельні тарифи створює додаткові ризики для консолідованої західної підтримки України. Якщо трансатлантичні розбіжності поглибляться, Україна може опинитися в ситуації, коли їй доведеться покладатися переважно на європейську допомогу за умов зменшення американської участі.
Короткострокове виживання України залежить від двох критичних факторів: оперативного відновлення енергетичної інфраструктури до настання весни та здатності стримати російський наступ на ключових напрямках. Втрата будь-якого з цих фронтів може призвести до гуманітарної катастрофи та суттєвого погіршення стратегічного становища країни. Водночас реформування оборонного менеджменту та розвиток власних технологічних рішень можуть стати підґрунтям для довгострокової стійкості України у протистоянні з агресором.