Реактивні версії БпЛА «Шахед/Герань» зі швидкістю 330–550 км/год створили новий виклик для ППО. Вони недосяжні для поршневих FPV-дронів чи кулеметних груп, а використання проти них класичних зенітних ракет надто дороге.

Український оборонно-промисловий комплекс і кластер Brave1 розробили технологічну відповідь. Чотири вітчизняні платформи-перехоплювачі вже пройшли польові випробування.

Головне завдання наразі – довести їх до серійного стандарту та масштабувати виробництво до тисяч одиниць.

Є чотири типи перехоплювачів:

1. Турбореактивні БпЛА літакового типу. Розганяються до 500–600 км/год, знищують ціль тараном або підривом поруч.
2. Гібридні реактивно-гвинтові платформи. Реактивний прискорювач забезпечує миттєвий вихід у район цілі, а гвинтовий двигун допомагає маневрувати під час наведення.
3. Мікро-ЗУР. Легкі та дешеві у виробництві зенітні керовані ракети ближнього радіуса дії.
4. Модифіковані важкі FPV-дрони. Мультироторні або крилаті системи з додатковими прискорювачами для досягнення швидкості понад 400 км/год.

Швидкість усіх перехоплювачів має бути не меншою ніж 450–600+ км/год для гарантованого наздоганяння цілі.

Первинне цілевказання здійснюється від РЛС, далі – автосупровід за допомогою машинного зору або інфрачервоних головок.

Вартість перехоплювача становить тисячі або десятки тисяч доларів, що зберігає дорогі ракети ППО для крилатих і балістичних загроз.

Масштабування цих систем дасть змогу створити щільний щит проти високошвидкісних БпЛА.