За останній рік повітряна війна перейшла на новий рівень. Якщо у травні–червні 2025 року обидві сторони ще нарощували свої можливості, то у травні–червні 2026 року вони вже ведуть дві різні, але однаково системні кампанії стратегічного виснаження.
росія. За рік інтенсивність ударів зросла кратно. Якщо навесні 2025 року масовані атаки зазвичай включали 100–300 ударних БпЛА та проводилися кілька разів на місяць, то навесні 2026 року вони стали майже регулярними. Великі комбіновані удари вже включають 300–700+ безпілотників, а окремі атаки — 700–900 засобів повітряного нападу одночасно.
Лише у травні 2026 року росія застосувала понад 7 500 далекобійних БпЛА та близько 7 700 ракет і безпілотників загалом. Це абсолютний максимум за весь період повномасштабної війни.
Одночасно змінилася тактика. Замість схеми «Shahed — ракети» застосовуються багатохвильові операції з використанням хибних цілей, ударних БпЛА, крилатих і балістичних ракет, а також повторних хвиль атак через кілька годин. Основна мета — не окремий об’єкт, а перевантаження української ППО та виснаження її боєкомплекту.
Україна. За цей самий період українська кампанія змінилася ще радикальніше. Якщо у травні–червні 2025 року Deep Strike мав переважно характер окремих ударів по НПЗ, нафтобазах та аеродромах, то у 2026 році сформувалася повноцінна багаторівнева система Middle Strike + Deep Strike. При цьому головною метою атак стали конкретні об’єкти військової та критичної інфраструктури. Замість перевантаження ППО (хоча цей прийом також використовується) Україна зробила ставку на точкове знищення російської ППО.
Лише у травні 2026 року підтверджено близько 210 ударів по оперативному тилу російських військ, ще близько 145 ударів — протягом неповного червня. Одночасно кількість ударів по нафтовій інфраструктурі рф зросла до 33 у травні та 28 у червні, тоді як у квітні їх було 18. При цьому пріоритетними цілями стали вже не лише НПЗ, а й комплекси ППО, РЛС, засоби РЕБ, штаби, склади боєприпасів, залізничні вузли, мости та підприємства оборонно-промислового комплексу.
Суттєво збільшилася й дальність ударів. Якщо у 2025 році польоти на 1000–1200 км були винятком, то у 2026 році підтверджено ураження цілей на відстані понад 2000 км. Також триває розвиток систем із заявленою дальністю до 3000 км.
Спробую узагальнити. За рік росія зробила ставку на масовість повітряних ударів, тоді як Україна — на системність. Стратегія противника спрямована на виснаження української ППО шляхом застосування рекордної кількості дронів і ракет. Українська стратегія націлена на планомірне зниження військово-економічного потенціалу росії через ураження логістики, ППО, паливно-енергетичної та оборонно-промислової інфраструктури. Якщо у 2025 році повітряні удари були переважно окремими операціями, то у 2026 році вони перетворилися на безперервні стратегічні кампанії, що стали одним із ключових чинників війни на виснаження.